Фотографія №1

Свій новий пост в блозі хотілося б розпочати безпосередньо уже з самих робіт в області фотографії. Перша фотографія, яка буде представлена нижче являється яскравим прикладом того як я фотографую, моєї фотографічно концепції, якою б вона не була.

Одразу видно на фотографії основний об’єкт – світло (про що я говорив). Дивлячись на фотографію хочеться піти в сторону світла - це якраз те, що я намагаюся знайти в своїх роботах - потяг до світла!

Одразу скажу, що не завжди в мене виходить зробити той кадр, який відповідав би моїм вимогам. Звідси, я дуже прискіпливо ставлюся до своїх робіт; і часто не визнаю її хоча б нормальною. Однак в даній фотографії, на мою думку, все вийшло. Чесно кажучи - дана фотографія мені подобається.

Багато говорити про дану фотографію не буду, критикувати та розбивати на складові також не хочеться, тому просто скажу, що люблю фотографію (будь-яку) за: основний об'єкт, форму, зміст, навність ПП та ЗП, кольоровість та насищеність!

А критика - це уже річ глядачів!

Ще один момент: зрозуміло, що свої фотографії, кожен фотограф намагається донести до глядача, який піддає її критиці. На мою думку, критика важлива для будь-якої сфери, особливо для фотографії, оскільки критика спонукає на вдосконалення своїх робіт! Не виключенням є і я. Свої роботи виставляв на декількох сайтах, зараз зупинився і продовжую виставляти на показ свої фотографії на одному із найбільш популярних і чудових, на мою особисту думку, сайтів – 500px.com! Тому можна переглянути дану фотографію саме тут: http://500px.com/photo/48791010?from=user

Про фотографію

З автобіографією закінчено, тому хотілося б тепер уже детальніше про моє хобі, моє захоплення - фотографію.

Сильними літературними талантами та формою викладення тексу я не володію, тому буду намагатися передавати свої думки стисло, зрозуміло та лаконічно.

Взагалі фотографія прийшла до мене з часом, не так і давно. Самому мені ідея займатися не прийшла. Все це завдяки одній людині (моєму брату), яка запропонувала в свій вільний час пробувати себе в фотографії, чим просто байдикувати! Тим більше, що в наш час з доступністю цифрових фотокамер, доступністю до соціальних мереж та інтернет-товариств, де можна виставляти напоказ свої фотороботи, немає наглядних проблем. Ось і майже чотири роки назад почалось моє захоплення фотографією, і яке до цих пір не скінчилося, займає (хоча і не завжди, як хотілося б) деякий мій вільний час і переросло в щось важливе і дійсно мистецьке для мене.

Так я став носити це горде звання – Фотограф!!! Хоча якщо вдуматися глибше – фотограф – це є в принципі професія, тобто, фотограф – людина яка за допомогою фотоапарату створює фотографії навколишнього середовища, що його оточує та займається цим комерційно. Тобто є професіоналом. Себе професіоналом явно я назвати не можу, так само як і мільйони людей в світі фотографами я не назву – хіба ж він фотограф, коли фотографує своїх близьких та рідних, аби колись сісти та й передивитися в сімейному колі ці гордо зафіксовані на фотографії події? Ні. Але ж як назвати таких людей як я сам? Які час від часу по мірі можливості фотографують не тільки своїх близьких для сімейного альбому, а й зафіксовують навіки прекрасні моменти природи, архітектуру, змістовні портрети та діляться своїми роботами з іншими людьми усіма можливими на те способами, навіть не маючи від цього жодного заробітку? Думаю що можна все ж таки назвати таких людей, зокрема й себе – Фотограф. Тому, так – я Фотограф і я радий цьому!

Ну а чотири роки назад ринувся я в світ фотографії не через архітектуру, не через портрети, а  саме через природу. А чому б і ні! Набагато простіше і доступніше фотографувати природу (з одного боку), чим проявляти себе в іншому жанрі. Чому б і ні, коли навколо така місцевість, така мальовнича природа. Не буду розповідати як саме, що саме фотографував, і так зрозуміло що все підряд, без всякого знання, однак з кожним знімком набирався все більше й більше досвіду. Скажу тільки, що з часом, не усвідомлюючи того, виробив (можливо не новий, хто його знає) але власний стиль.

Що то є за стиль: досить, але в міру насичені, здебільшого теплі кольори; пошук тих самих кольорів; компонування кадру з усіма важливими змістовними елементами; дотримання певної форми. Однак найважливішим, тим що об’єднує всю суть фотографії є ідея, яка виражається в пошуку світла, як головного об’єкта зйомки.

Чому я вибрав саме таку форму подачі своїх фотографій, а точніше я не вибирав, це само прийшло…можливо через, те, що навколо нас частіше «сірі будні», робота, домашні клопоти, які просто затьмарюють і відвертають погляд від красот природи та й взагалі оточуючого навколишнього середовища. Тому й не усвідомлюючи цього, на підсвідомому рівні виробилася своя певна фотографічна концепція, яка в подальшому навряд чи буде змінюватися, а лише вдосконалюватися все більше й більше!

Про основні ідеї фотографії поговорили, тому ще варто було б сказати пару слів про сам процес фіксації світла та тіней на фотографії. Як такого процесу підготовки до виходу в світ з фотоапаратом я не проводжу…Просто коли находить натхнення, сприяють тому погодні умови, коли природа тобі посміхається – беру фотоапарат і йду в похід по своїй скромній місцевості. Обходив дані природні простори уже з краю в край, але все одно іншого дня можна закарбувати в пам’яті і на матриці фотоапарата мить, коли природа просто неймовірна. Також особливо далекі виїзди за свій населений пункт не проводжу; всі зроблені мною фотографії практично з одної місцевості. Тому йду отак по лісі з Canon’ом на шиї і фотографую…Приходжу додому, закидаю на комп’ютер, деяка корекція в Photoshop і ось Вам результат і весь фотографічний процес.

Отак от на даний момент проходить втілення усвідомленої мною концепції та ідеї в фотографію за допомогою фотоапарата, очей та прогулянок по природі!

Про мене

Починати свою автобіографію зі слів великого вченого чи письменника я не буду, а сама розповідь буди короткою та стислою, бо кому потрібно знати оті усі деталі!

Ну що ж, народився я не так і давно, але віку мого достатньо, щоб повністю усвідомлювати те що я роблю, чим займаюся і для кого і чому я це роблю. Але все таки скажу, що мені рівно 25 і відчуваю я себе, як то кажуть на всі сто!

Пропустимо історію про день мого народження, про те як я ріс (а ріс я доволі непогано),  дитсадок, школа та інститут пройшли з тими ж емоціями, що і дитинство, з усіма витікаючими різного роду обставинами, які можуть бути і в школі, і в інституті.

Закінчив економічний факультет, на даний час працюю в державній структурі (працюю на благо державі).

Одружений, про що дуже радий, живу з прекрасною і неймовірно чудовою дружиною в мирі і злагоді.

Тому у мене як ви зрозуміли загалом доволі таки все чудово. Думаю, цього буде достатньо…але ні, ще трохи.

Як і всі жителі планети, слухаю музику - куди ж без неї – правда не все підряд, і охарактеризувати свій смак як «люблю слухати все під настрій» не можу. Тому, слухаю рок, правда не в усіх направленнях, уточнювати в яких саме не буду, але скажу, що люблю музику Queen, Scorpions, Deep Purple, Procol Harum, Pink Floyd, The Beatles, AC/DC і таких ще продовжувати й продовжувати! Виділю ще наших чудових виконавців як Океан Ельзи, та деяких зарубіжних виконавців як Sting та Eric Clapton. Подобається Блюз, як музика для душі особисто для мене.

Досить давно, точно сказати не можу, але явно більше 5 років, дивлюся фільми більш детальніше чим рядовий глядач. Мається на увазі, що прокатні фільми кінотеатрів чи найбільш популярні фільми з 90-х і до сьогодні не є тією межею в моєму кіноманському смаку. Не обмежуюсь в перегляді фільмів як Мартіна Скорсезе, Френсіса Форда Копполи, так і Стенлі Кубрика та Альфреда Хічкока. Навіть точніше скажу Вам, що фільми Чарльза Чапліна не межа. Тому кіносмак з кожним новим для мене фільмом стає ще більш витонченішим.  

Ну і як останній момент в розповіді про моє «мистецьке захоплення» залишилося розповісти про фотографію. Заняття фотографією займає в моєму житті доволі вагоме значення: як хобі, як форма заповнення моєї духовної складової. Займаюся фотографією я не так вже і давно, і не так багато як хотілося б, але уже близько 4-х років, чого уже достатньо, щоб мати якесь уявлення про її суть та про свій напрям в фотографії. Фотографую природу та намагаюся захопити на матриці фотоапарата ті прекрасні моменти і явища природи, які в повсякденному житті, в «сірі будні» не так часто нами сприймаються і які ми просто не помічаємо. Тому тільки зараз я вже починаю розуміти свій стиль та настрій на фотографіях, а саме насичені яскраві кольори, компонування кадру для захоплення найбільш важливих моментів та ідею, яка прослідковується на більшості фотографіях – в пошуку світла, в виділенні його як основного ідейного об’єкта.

   Я думаю, що даної інформації буде достатньо для того, щоб зробити якийсь певний образ навколо моєї особистості. Тому закінчу свою розповідь на цих словах, оскільки опис моєї автобіографії і так затягнувся, та й не хотілося б розкидатися іншими не так важливими деталями, їх і так достатньо.

Щодо відкриття свого блогу, то якщо Ви уважно прочитали мою автобіографію, то можете уже здогадуватися для чого ця ідея. Але щоб було скоріше, то все заради того, щоб поділитися всього на всього своїми думками, своїми внутрішніми переживаннями стосовно моїх захоплень та особисто самими роботами в фотографії.